Коротка версія довгої серії друків.
Розділ 1
Ручка, яка не переставала клацати
Усе почалося в маленькій спільній студії, де колега клацав кульковою ручкою під час кожної телефонної розмови. Звичка нікому не заважала, заважав шум. Нам хотілося чогось, що дає те саме маленьке задоволення, але тихо, і що не можна загубити в щілині крісла.
Розділ 2
Ротор на болті
Перший варіант був смужкою пластику на болті M3. Він крутився, деренчав і жодного разу не зупинявся в тому самому місці. Приємно приблизно хвилину, а потім просто шум іншого ґатунку.
Розділ 3
Перше справжнє клацання
Одного вечора ми приклеїли скотчем по магніту на кінці смужки й ще один на раму. Ротор пронісся повз, завагався й став на місце з коротким дзвінким клацанням. Того вечора ми перевернули його разів двісті. Цей звук і став усім завданням: усе подальше було про те, щоб клацання відчувалося правильно.
Розділ 4
Друк за один раз
Болти означали складання, а складання — шухляду, повну запчастин. Тож ми перемальовували модель, доки рама й ротор не почали виходити з принтера вже з’єднаними, обертаючись на двох крихітних конусах із зазором, тоншим за ніготь. Десятки відбитків полетіли в смітник, перш ніж перший закрутився сам.
Розділ 5
Тиждень заради десятої частки міліметра
У вільному гнізді магніт сидить криво, а кривий магніт дає мляве клацання. Ми друкували тестові блоки по п’ять гнізд, кожне на десяту частку міліметра тугіше за попереднє, і втискали магніти великим пальцем, доки один розмір не став тримати їх ідеально рівно. Кожен розмір магніту отримав своє число, а решту робить крапля клею.
Розділ 6
Ротор, що подорожує
Нас постійно питали, чи можна брати ротор із собою. Так з’явилася знімна версія, і ми почали будувати для неї домівки: стакан для ручок, підставку для телефона, брелок, карабін, сад каменів. Поки що їх шістдесят, і в усіх та сама вісь і те саме клацання.
Розділ 7
Кольори, крізь які видно світло
Потім з’явився напівпрозорий PLA. Надрукований тонкими шарами, він стає матовим, а не скляним, і світиться, коли крізь нього проходить світло. Він приєднався до непрозорих кольорів, і кілька покупців почали збирати по одному спінеру кожного візерунка.
Розділ 8
А потім такий захотіли всі
Друзі попросили собі такий, потім їхні друзі. Сьогодні кожен спінер, як і раніше, проєктується з тією самою турботою, друкується на наших власних 3D-принтерах, перевіряється й пакується за одним столом і вирушає через наш магазин на Etsy.











